моргати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кліпати — аю, аєш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). •• Клі/пати очи/ма перед ким і без додатка виявляти збентеження, розгубленість. 2) рідко. Те саме, що моргати 2). 3) перен., розм. Світитися слабким… … Український тлумачний словник
виморгувати — ую, уєш, недок. Раз у раз моргати … Український тлумачний словник
заморгати — а/ю, а/єш, док. 1) Почати моргати, швидко кліпати очима. || Почати рухати бровами, вусами. || Почати раз у раз здригатися (про брови, вуса). 2) Кліпанням очей, порухом брів почати подавати кому небудь якісь знаки. 3) перен. Почати блимати,… … Український тлумачний словник
змигати — а/ю, а/єш і зми/гувати, ую, уєш, недок., рідко. змигну/ти, ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидким мимовільним рухом заплющувати й розплющувати очі, опускати й піднімати повіки; моргати. || Швидко й мимовільно заплющуватися і розплющуватися… … Український тлумачний словник
моргання — я, с. Дія за знач. моргати … Український тлумачний словник
моргнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до моргати … Український тлумачний словник
підморгувати — ую, уєш, недок., кому, до кого і без додатка. 1) Моргати час від часу або кому небудь, звичайно звертаючи чию небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи з когось, чогось. 2) перен., розм. Те саме, що блимати 1) … Український тлумачний словник
поморгати — а/ю, а/єш, док. Моргати якийсь час … Український тлумачний словник
поморгувати — ую, уєш, недок. Моргати злегка або час від часу … Український тлумачний словник